Міні-проєкт “Онлайн школа”
(2020-2023 роки реалізації)
Результати проекту
Керівник міні-проєкту: Біднюк О.В.
І. Мета проєкту
Створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який включає сукупність технічних, програмних, телекомунікаційних і методичних засобів, що дозволяють застосовувати в освітньому процесі нові інформаційні технології і здійснювати збір, зберігання та обробку даних системи освіти.
Єдиний інформаційно-освітній простір здійснює підтримку освітнього процесу, можливостей дистанційного навчання й автоматизацію управлінської діяльності, забезпечує підвищення якості освіти і будується на основі розвитку ІК-компетенцій адміністрації, учителів і учнів.
Основними учасниками і користувачами єдиного інформаційно-освітнього простору мають бути педагоги, учні, адміністрація закладу, батьки.
ІІ. Зміст діяльності
Організація навчально-виховного процесу закладу базується на основі науково обґрунтованого вибору педагогічними працівниками програм, методів, форм і засобів навчання й виховання.
Поряд із традиційними застосовуються інноваційні технології навчання, які роблять урок цікавим, змістовним, творчим, розвивальним, ведеться самостійна робота учнів за індивідуальними навчальними планами, пошукова, науково-дослідницька діяльність.
Важливим складником змісту освіти мають стати новітні інформаційні технології навчання, які б забезпечили поряд із комп'ютерною грамотністю високу інформаційну культуру людини в сучасному суспільстві.
Заклад визначає і впроваджує варіативний компонент освіти, а педагоги обирають ефективні форми й методи навчання та виховання, а також визначають зміст освіти відповідно до чинних варіантів програм або шляхом створення авторських програм і комплексів.
Основний зміст діяльності:
-
задоволення інформаційних потреб учасників навчально – виховного процесу, а також визначення прав, обов’язків та відповідальності між учасниками процесу збору, обробки й подання даних на всіх рівнях;
-
розробка науково-методичних основ сучасної системи збору, зберігання даних, одержаних із різних джерел; обробки й комплексного аналізу статистичних даних та інформації про якість освіти в навчальному закладі;
-
апробація та розробка методик застосування мультимедійних засобів навчання в процесі вивчення навчальних предметів, розробка методичних рекомендацій щодо створення та використання ресурсів шкільного інформаційно-бібліотечного центру;
-
розробка технологій створення медіатек та їх використання для проведення навчальних, виховних занять;
-
апробація методик використання комп’ютерів для контролю навчальних досягнень учнів;
-
створення, апробація та використання шкільної бази для дослідження розвитку учнів;
-
апробація методів використання можливостей медіатеки та мережі Internet у навчальній діяльності, пошуку інформації;
-
Напрям діяльності з розвитку комунікативної компетентності учасників навчально – виховного процесу передбачає запровадження виховних заходів та використання у навчальній діяльності інноваційних технологій з метою розвитку наступних складових комунікативної компетентності:
орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда; -
готовність і уміння будувати контакт з людьми;
-
внутрішні засоби регуляції комунікативних дій;
-
знання, уміння і навички конструктивного спілкування;
-
внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у визначеному колі ситуацій міжособистісної взаємодії .
ІІІ. Науково-методичне забезпечення
Робота навчального закладу спрямовується на розробку навчально-методичного забезпечення таких структурних одиниць:
- інформаційно-бібліотечний центр;
- технічне оснащення навчальних аудиторій;
- створення умов для проведення тренінгів комунікативної компетентності особистості.
Розробка навчально-методичного забезпечення передбачає вирішення таких питань функціонування: обґрунтування типового набору прикладних програм комп’ютерної підтримки вивчення навчальних предметів; розробка напрямів та методик застосування комп’ютерної техніки для реалізації навчальних планів; відбір ефективних методик із розвитку емоційного інтелекту учнів, комунікативних здібностей; раціональне використання комп’ютерного класу та створення аудиторій для проведення виховних заходів.
Діяльність закладу спрямована на:
1. Підвищення кваліфікації педагогів, що передбачає відпрацювання вмінь:
- розробки змісту та методик використання спеціальних програмних продуктів для проведення діагностичного й підсумкового тестування учнів;
- використання прикладних програмних продуктів та електронних підручників в освітньому процесі;
- використання в освітній практиці мультимедійного забезпечення, власних навчальних електронних матеріалів та інформації із мережі Інтернет.
- розвиток комунікативної компетентності;
- використання інтерактивних технологій навчання та виховання учнів.
2. Програмно – методичне забезпечення навчально – виховного процесу, розробка різнорівневих, диференційованих програм, навчально – методичних посібників для вчителів та учнів.
3. Співпраця школи з навчальними закладами різних рівнів акредитації, державними, громадськими організаціями.
4. Висвітлення проблем та напрацювань у фахових виданнях, засобах масової інформації.
ІV. Організація та фахова підтримка
Для якісної роботи закладу планується комплекс заходів, який складається з відповідних управлінських дій, системного обслуговування локальної мережі у закладі, супроводження діючих програм, навчання керівних кадрів і педагогічних працівників способам і методам використання комп’ютерної техніки та комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі тощо.
Для досягнення мети необхідно:
-
накопичення, апробація та використання програмного забезпечення, технічних засобів, інформаційно-методичних матеріалів, які сприяють впровадженню комп’ютерних технологій;
-
накопичення інформаційно-методичних матеріалів, апробація методик, які сприяють розвитку комунікативних компетенцій;
-
підтримка діючого прикладного програмного забезпечення і функціонування локальної комп’ютерної мережі у навчальному закладі;
-
проведення практичних занять для педагогічних працівників школи щодо оволодіння навичками роботи з персональним комп’ютером та роботи в мережі Інтернет;
-
проведення серії курсів та семінарів–практикумів для всіх категорій учасників навчально-виховного процесу з використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, розвитку комунікаційних здібностей; розробка засобів діагностики (таблиць, графіків, діаграм щодо розвитку освіти в школі, тощо);
-
формування баз даних учнів;
-
створення бази даних бібліотечного фонду школи;
-
відслідковування результатів атестації педпрацівників.
V. Матеріально-технічне забезпечення
Організаційно-методичною умовою діяльності навчального закладу є наявність комп’ютерного оснащення із відповідною периферією, мережі Internet із швидкісним необмеженим доступом для всіх учасників навчально – виховного процесу та сучасного програмного забезпечення.
Іншими складовими матеріально-технічної бази мають бути: прикладне програмне забезпечення управлінської діяльності керівництва закладу освіти та різних напрямів навчально-виховного процесу; бази даних з напрямів, що апробуються та досліджуються; шкільна мережа; приміщення для роботи інформаційно-бібліотечного центру, лекційна зала, аудиторії для проведення тренінгових занять, ігрова кімната та куточки; куточки відпочинку.
VI. Очікувані результати
⮚створення визначених інформаційних і телекомунікаційних систем для розвитку інформаційної культури педагогів, учнів та батьків;
⮚створення комп'ютерної інфраструктури навчального закладу;
⮚об'єднання вчителів різного фаху для реалізації проєкту «Онлайн школи»;
⮚ створення загальношкільної матеріально-технічної та науково-методичної баз даних;
⮚оновлення наповнюваності шкільного сайту;
⮚ практичне засвоєння, а в подальшому застосування педагогами та учнями ІКТ у навчально-виховному процесі.
VII. Операційна частина проєкту.
Етапи реалізації програми проєкту
Напрямки діяльності |
Етапи реалізації |
||
1 етап (Організаційний) |
2 етап (Реалізаційний) |
3 етап (Узагальнюючий) |
|
Розробка схеми інформаційного простору закладу |
|||
Обладнання навчальних кабінетів засобами ІКТ, мультимедійним обладнанням. |
|||
Підключення максимальної кількості навчальних кабінетів навчального закладу до мережі Інтернет |
|||
Запуск і налаштування шкільного виділеного сервера |
|||
Створення умов для навчання співробітників школи нових комп'ютерних технологій |
|||
Створення внутрішньої бази інформаційних ресурсів |
|||
Систематизація інформаційних ресурсів закладу |
|||
Удосконалення шкільного сайту й робота з ним (постійне поновлення) |
|||
Інформатизація бібліотечної діяльності (створення електронного каталогу) |
|||
Оснащення предметних кабінетів інтерактивним устаткуванням |
|||
Впровадження навчальних програм з ІКТ - підтримкою |
|||
Розробка цифрових освітніх Ресурсів |
|||
Організація системи інформаційної безпеки закладу |
|||
Організація внутрішньої системи підтримки обміну досвідом в галузі ІКТ |
№ з/п |
Захід |
Термін |
Відповідальний |
|
Етап ІІІ (завершальний) 2022-2023 н.р. |
||||
1 |
Налаштування комп'ютерної мережі в школі |
Протягом року |
Ковальчук О. М. |
|
2 |
Систематизація інформаційних ресурсів закладу |
Протягом року |
Ковальчук О. М. |
|
3 |
Розвиток шкільного сайту |
Протягом року |
Ковальчук О. М. |
|
4 |
Мультимедійне оснащення навчальних кабінетів. Створення умов для опанування співробітниками школи нових комп'ютерних технологій |
Протягом року |
Біднюк О. В. |
|
5 |
Систематизація інформаційних ресурсів закладу |
Протягом року |
Біднюк О. В. |
|
6 |
Організація системи інформаційної безпеки закладу |
Протягом року |
Ковальчук О. М. |
|
7 |
Упровадження дистанційної освіти |
Протягом року |
Біднюк О. В. |
|
Методичні заходи, спрямовані на реалізацію ІІІ етапу проєкту |
||||
8 |
Семінар «Можливості ІКТ і мультимедійних засобів навчання в організації активної навчально-пізнавальної діяльності школярів» |
вересень |
Вчителі |
|
9 |
Круглий стіл «Результати апробації методів використання можливостей медіатеки та мережі Інтернет у навчальній діяльності, пошуку інформації» |
листопад |
Вчителі |
|
10 |
Конференція «Дистанційна освіта - один із напрямів розвитку навчально-виховного процесу. Можливості та напрями дистанційної освіти для вчителів та учнів» |
грудень |
Вчителі |
|
11 |
Семінар «Можливості Інтернету для вчителя та учня. Участь учителів та учнів у телекомунікаційних проектах» |
лютий |
Біднюк О. В. |
|
12 |
Презентація-аукціон «Використання додатків Google в навчальній і виховній діяльності» |
березень |
Вчителі |
|
13 |
Підсумкова конференція «Єдиний інформаційний простір «Школи онлайн» - запорука ефективного функціонування школи» (про стан сформованості єдиного інформаційного простору школи, підбиття підсумків роботи над проектом) |
травень |
Біднюк О. В. |
Підпроєкти з реалізації міні-проєкту:
2019-2021 н.р.
“Діджиталізація освітнього процесу” - керівник Біднюк О.В.
Вступ.
Діджиталізація освіти сьогодні є головним трендом розвитку освітніх систем майже в усіх країнах світу й охоплює всі рівні — від початкової освіти до магістрів та докторів наук.
Наша школа теж перебуває в постійному розвитку: використовуються електронні підручники, маємо комп’ютерний клас, у школі впроваджується електронний документообіг, ведеться електронний журнал, є підключення до Інтернету тощо. Проте практично не змінюється сама сутність, процес і умови навчання. Тобто маємо ситуацію, коли традиційна школа впроваджує використання цифрових інструментів у свою практику, але суть самої школи принципово не змінюється.
Цифрова школа — це багатофункціональний освітній інформаційний цифровий сервіс, у якому учень може проходити навчання в дистанційному режимі.
Налагоджена педагогіка партнерства. Педагогіка співробітництва розглядається як особлива технологія, яка є втіленням нового педагогічного мислення, джерелом інноваційних ідей.
Заходи реалізації:
1. Електронна база ІСУО
2. Сайти Google: сайт школи, електронне портфоліо класу, блог школи, блоги вчителів, середовище навчання: реєстрація педагогів на платформах, які формують календарні плани, що автоматично датуються; плани уроків; вчителі додають до розробок навчальні фільми, відеоуроки з мережі Інтернет та свої власні.
Календар Google (Календар вебінарів, Календар конкурсів, Календар батьківських зборів, Календар пам’ятних дат школи тощо). Використання можливостей сервісу Google Календар у плануванні взаємодії в мережі Інтернет тематичних спільнот, батьківського комітету тощо. Середовище спільної діяльності дорослих (педагогів і батьків) з учнями, надання інформації про заплановані події сім’ї, учням, педагогам. Доступ до розробленого календаря відкритий певному колу користувачів з правами доступу, які визначає його власник
3. Створення уроків в режимі віртуальної реальності.
Уроки природознавства проходять безпосередньо в лісі, в полі, біля моря і т.ін., урок історії Стародавнього Риму проходить у Римі відповідної епохи. Учень при цьому присутній на уроці в образі вченого, мандрівника, конкретного персонажа (Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського, Колумба, Дарвіна, Галілея, Сократа, Цезаря, Наполеона і т. д.).
4. Віртуальні класи (Classroom),
5. Віртуальні лабораторії
Урок фізики — у віртуальній лабораторії, біології — в парку юрського періоду тощо. STEM - природничі дисципліни.
6. Цифрова бібліотека з електронними підручниками, аудіокнигами.
7. Електронні журнали, щоденники (постійний доступ до системи контролю якості навчання учасників освітнього процесу) на платформі…….. (на обговоренні).
8. Участь здобувачів освіти в онлайн-олімпіадах, конкурсах.
9. З кожного предмета один день на тиждень виділяється на консультації з педагогами, які проходять в режимі відеоконференції по Скайпу, в режимі ZOOM, по Вайберу та ін.
10. Кураторство, коли на перший рік навчання за кожним новим учнем закріплюється куратор-старшокласник, який допомагає йому орієнтуватися в процедурі та графіку навчання, цифровій бібліотеці, інших цифрових сервісах.
“Електронні педагогічні програмні засоби” - керівник Ковальчук О.М.
Мета: забезпечити можливість ефективного досягнення навчально-виховної мети освітнього процесу засобами електронних педагогічних програмних засобів. Створення готових продуктів ЕППЗ.
Змістова частина:
-
зміст;
-
теоретична та практична частини;
-
інтерактивні моделі;
-
статичні ілюстрації (схеми, графіки, карти, таблиці та ін.);
-
інтерактивні ілюстрації (схеми, графіки, карти, таблиці, діаграми та ін.);
-
фотографії;
-
відеофрагменти;
-
звукові ряди;
-
2D-, 3D-анімації;
-
словники термінів і понять (глосарій);
-
історичні довідки;
-
контрольні питання та завдання;
-
тестові завдання різних типів для поточного, тематичного й підсумкового контролю.
Навчальний матеріал структурований на розділи, теми, уроки.
Засоби програмної частини:
-
відображення змістовної частини, що включає тексти, медіаоб’єкти, завдання в текстовій формі;
-
навігація;
-
пошук навчального матеріалу;
-
робота із закладками;
-
програмно-методичне забезпечення для підготовки, обробки, передачі та відображення статистичних відомостей про рівень навчальних досягнень і результатах тестування учнів;
-
конструктор уроку;
-
елементи керування та навігації стандартні, інтуїтивно зрозумілі, мають єдині розміри, «спливаючі підказки» їхнього призначення;
-
електронні підручники забезпечують можливість демонстрації на екрані монітора комп’ютера, на звичайному екрані за допомогою мультимедійного проекту, на інтерактивній дошці;
-
конструктор уроку забезпечує створення окремих екранів (кроків), створення нових уроків, доповнення до створеного уроку та видалення з уроку окремих екранів (кроків);
-
імпорт, експорт створеного уроку або певного медіаоб’єкта в обрану користувачем папку;
-
інтегроване застосування всіх засобів конструктора для створення окремих тем уроків різних типів, екранів (кроків) і навчального курсу в цілому;
-
створення й видалення тестів і завдань;
-
форматування текстової інформації, абзаців, написання формул і т.д.;
-
форматування графічної інформації;
-
збереження створеного уроку при виході з конструктора в окремо створеної користувачем папці.
Програмні продукти реалізації підпроєкту:
Методичні рекомендації (для вчителя): містять опис типових сценаріїв проведення уроків.
Методичні рекомендації (для учнів): мають опис основних прийомів роботи під час самостійної (індивідуальної) роботи.
Посібник користувача (для адміністратора локальної мережі комп’ютерного класу): містить опис дій з інсталяції, деінсталяції, експлуатації в різних режимах, настроювання програмного продукту для роботи в локальній мережі, можливих проблем і шляхів їхнього рішення, опис способів збору (збереження) і статистичної обробки інформації про результати діяльності учнів.
ЕППЗ
Інтерфейс: забезпечує зручну навігацію по змісту, роботу з усіма компонентами.
Оболонка: забезпечує роботу в режимах використання на окремому комп’ютері, на декількох комп’ютерах, які з’єднані локальною мережею (під керівництвом учителя), а також роботу через Інтернет.
Процеси інсталяції та деінсталяції: ЕППЗ і його робота не порушують функціонування операційної системи та прикладного програмного забезпечення. Забезпечується можливість вибіркової інсталяції та деінсталяції окремих модулів ППЗ.
Інсталятор забезпечує:
-
використання режиму автозапуску;
-
перевірку відповідності апаратного комплексу мінімальним вимогам з повідомленням про порушення;
-
перевірку наявності необхідних програмних компонентів, запит на доповнення та, після отримання підтвердження, встановлення необхідних для роботи ППЗ модулів;
-
усі компоненти електронного підручника інстальовані у власну (обрану) папку;
-
оптимальне використання дискової та оперативної пам’яті;
-
можливість автозапуску ППЗ після інсталяції;
-
запуск ППЗ через встановлення ярлика на Робочому столі.
Деінсталятор може повністю видаляти всі інстальовані компоненти ППЗ:
-
додаткові програмні модулі;
-
драйвери, що створені при інсталяції;
-
папки, які використовувалися в процесі роботи ППЗ.
Деінсталятор повністю звільняє дисковий простір і операційну систему від компонентів, які пов’язані з даним ППЗ.
Після завершення інсталяції ППЗ не має потреби в CD, DVD або іншому електронному носії та додатковому програмному забезпеченні.
Сформовані вміння
Під час використання ППЗ можна:
-
автоматично встановлювати режим монітора для повноекранної візуалізації (з можливістю відключення цієї функції користувачем);
-
паралельно працювати в операційній системі;
-
забезпечувати максимальну при даній конфігурації системи швидкість відповіді на запит користувача;
-
забезпечувати розподіл прав доступу та надійну ідентифікацію користувача.
Для роботи в локальній мережі ППЗ забезпечує:
-
трансляцію з комп’ютера вчителя на учнівські комп’ютери уроків, створених за допомогою конструктора;
-
моніторинг роботи учнів у локальній мережі з робочого місця вчителя;
-
збір даних про результати роботи учнів з тестовими завданнями;
-
збереження інформації про відповіді учнів;
-
вивід зібраної інформації на екран монітора, роздрукування або копіювання на будь-який електронний носій.
17. ППЗ передбачає забезпечення віддаленого супроводу, підтримки користувачів, одержання рекомендацій щодо установки та експлуатації, розсилання інформації про будь-які зміни через Інтернет-портал.
Класифікація програмних засобів навчального призначення:
1. Демонстраційно-моделюючі програмні засоби: презентації, відеофрагменти, аудіофрагменти (характерними ознаками таких програмних засобів є їх використання на етапах пояснення нового матеріалу).
2. Педагогічні програмні засоби типу діяльнісного предметно-орієнтованого середовища: моделюючі програмні засоби, призначені для візуалізації об’єктів вивчення та виконання певних дій над ними (клавіатурні тренажери, тренажери роботи з мишею, імітатори, лінгвістичні тренажери; навчальні курси, модуль «Windows», модуль “Word”, модуль “Інтернет”, модуль “Access”, модуль “Excel”), flash-анімації.
3. Педагогічні програмні засоби призначені для визначення рівня навчальних досягнень: електронні підручники, Tester, Test-W2-Rus, Test-W2-exe, клавіатурний тренажер з протоколюванням помилок (Дані програмні засоби використовуються для групової, а також індивідуальної роботи учнів та можуть відрізнятися за способом формування і подання навчальних завдань, способом введення учнем команд і даних, способом реалізації і подання результатів.).
Педагогічні програмні засоби довідкою-інформаційного призначення: бази даних; гіпертекстові або гіпермедійні системи; бази знань